Двадцять п’ять років тому на кафедрі словацької філології УжНУ виникла ідея, яка з часом виросла в окреме явище закарпатського культурного життя. Перекладну літературно-мистецьку серію «Між Карпатами і Татрами» започаткувала доцентка Тетяна Ліхтей, і цьогоріч вона відзначає своє 25-ліття. Із цієї нагоди на філологічному факультеті влаштували творчу зустріч, на яку прийшли студенти, викладачі, науковці та, звісно, самі перекладачі. Організувала її кафедра словацької філології.
Захід відкрила в.о. декана філологічного факультету, доцентка Олеся Харьківська. Вона сказала, що серія водночас дає студентській молоді місце для перших кроків у перекладі й показує, чого досягли визнані майстри цього ремесла. Завідувачка кафедри словацької філології Наталія Петріца нагадала, що початок був доволі скромним. Перші випуски, ще, можливо, невпевнені, з’являлися на основі матеріалів щорічної студентської практики. Згодом серія виросла у справжню скарбницю унікальних перекладів. Українською в ній звучать твори словацьких, польських та інших авторів, а українську літературу читачі можуть знайти в перекладах польською, словацькою й іншими мовами. Наталія Миколаївна запропонувала пригадати хоча б видання цього року. Усі книжки серії зібрали на ювілейному стенді, який підготували працівники Наукової бібліотеки УжНУ.
Завідувачка кафедри словацької філології Наталія Петріца нагадала, що початок був доволі скромним. Перші випуски, ще, можливо, невпевнені, з’являлися на основі матеріалів щорічної студентської практики. Згодом серія виросла у справжню скарбницю унікальних перекладів. Українською в ній звучать твори словацьких, польських та інших авторів, а українську літературу читачі можуть знайти в перекладах польською, словацькою й іншими мовами. Наталія Миколаївна запропонувала пригадати хоча б видання цього року. Усі книжки серії зібрали на ювілейному стенді, який підготували працівники Наукової бібліотеки УжНУ.
Першою про свою роботу розповіла перекладачка й редакторка Олександра Козоріз. Вона представила поезію сучасного польського письменника Казімєжа Бурната у своєму українському перекладі (випуск 44). Також вона переклала польською лірику самої Тетяни Ліхтей (випуск 45). Для Олександри це був перший досвід перекладу не рідною мовою, а мовою сусідньої країни. Було непросто, зізналася вона, але бажання донести до польського читача твори закарпатської поетеси виявилося сильнішим за труднощі.Роботу Олександри Козоріз високо оцінила доцентка кафедри української літератури Оксана Кузьма. Вона написала передмову до польського видання, яка має назву «”Химерні ромени” та “Розмаринові сни” в польському цвіті: нове життя поетичного саду Тетяни Ліхтей». На зустрічі пані Оксана закликала до єдності й духовної соборності, бо саме вони, за її словами, дають змогу досягати результатів. Згадали й збірку Тетяни Ліхтей «Сарабанда дощу», яку англійською переклала Віра Лой-Ващук. Своїми думками про духовно-інтелектуальний вимір книжки в англійському звучанні поділилася заступниця декана, доцентка Галина Шкурко. Вона авторка передмови «Мелодія душі, народжена дощем» і зізналася, що досі перебуває під враженням від роботи над цим текстом.
Сама Тетяна Ліхтей представила 46-й випуск серії. Це мала проза Миколи Зимомрі в польському перекладі його сина, професора Івана Зимомрі, який очолює кафедру теорії і практики перекладу УжНУ. Фаховий аналіз книжки зробила професорка Наталія Науменко.
Родзинкою вечора стала презентація нового, 47-го випуску. У ньому зібрано поезію словацької мовознавиці, професорки Пряшівського університету Мартини Іванової. Переклали її сім студенток словацького відділення УжНУ: Діана Омельчук, Юліанна Кудрявцева, Анастасія Полюхович, Каріна Логойда, Антоніна Марко, Ксенія Ковач і Тетяна Фельбаба. Свої враження від книжки розповіла авторка передмови «Зустріч, що продовжилася в художньому перекладі» Наталія Петріца. Вона підкреслила, що ця невелика збірка має особливу цінність, бо виросла з діалогу між наукою і поезією. Спершу була лекція, яка переросла в розмову, потім вірші, що надихнули на переклад. Один імпровізований переклад підштовхнув до десятків нових, а студенти захотіли не просто прочитати чужу поезію, а вступити з нею у творчу розмову.
Студентки прочитали улюблені вірші Мартини Іванової у власних перекладах. Це зворушило і гостей, і саму авторку, яка приєдналася до події онлайн та щиро подякувала й висловила захоплення. Окрему принадність книжці додали ілюстрації Аліни Полюхович, переможниці Міжнародного конкурсу дитячого малюнка «Шляхом Івана Марчука». Зараз вона живе в Шостці на Сумщині. Дівчинка подякувала за можливість попрацювати над таким глибоким і духовно насиченим текстом.
На зустріч прийшли й колеги з кафедр української мови, української літератури та журналістики УжНУ, а також партнери з Пряшівського університету. Професорка Оксана Тиховська звернула увагу на символічність назви серії. На гірських вершинах, зауважила вона, живуть небожителі, тож учасникам проєкту побажала підкорити вершини перекладацького Олімпу. Доцентка Ольга Мадяр подякувала за співпрацю: на сторінках серії вона колись друкувалася ще студенткою. Окремо вона подякувала за те, що до оформлення видань залучають роботи її батька, відомого закарпатського живописця Ласла Мадяра. Серед гостей були також студенти угорського відділення з викладачкою, доценткою Оксаною Талабірчук.
Обговорення показало, що кожен випуск серії — це не просто чергова книжка, а окрема творча історія, де зустрічаються автор, перекладач, редактор, дослідник і читач. Саме така багатогранна співпраця допомагає «Між Карпатами і Татрами» розвиватися, відкриваючи нові імена, тексти й можливості для перекладу. Робота над виданнями триває, а наступний, 48-й випуск, за словами учасників, уже не за горами.